Шлюбний договір не може: обмежувати правоздатність чи дієздатність подружжя. обмежувати права подружжя на звернення до суду за захистом своїх прав; регулювати особисті немайнові відносини подружжя.
У шлюбному договорі подружжя має право визначити свої права та обов'язки по взаємному змісту, способи участі в доходах один одного, порядок несення кожним із них сімейних витрат, а також вказати майно, яке буде передано кожному з них у разі розірвання шлюбу (ст. 42 Сімейного кодексу).
Шлюбний договір регулює лише майнові відносини між подружжям. Значить, шлюбний договір неспроможна регулювати інші сфери сімейних відносин. Наприклад, шлюбним договором неможливо визначити, хто з подружжя виховує дітей, з ким вони проживатимуть у разі розлучення.