При максимальному розслабленні акомодації динамічна рефракція збігається зі статичною та очей встановлюється до подальшої точки зору. У міру посилення динамічної рефракції внаслідок збільшення напруги акомодації точка ясного бачення дедалі більше наближається до ока.
Акомодація – це можливість ока зробити зусилля для фокусування на близьких об'єктах. Акомодація забезпечується за рахунок взаємодії між кришталиком, зв'язкою, яка його утримує – циннова зв'язка, і м'язом, здатним змінювати кривизну кришталика – циліарний м'яз.
Звично-надмірна напруга акомодації (ПІНА) – це довгостроковий тонус акомодації, що викликає міопізацію наявної рефракції і не знижує максимальну кориговану (виправлену) гостроту зору.
Розрізняють два види клінічної рефракції ока: статичну (при стані спокою акомодації) та динамічну (При діючій акомодації).