Як збільшити вироблення стовбурових клітин в організмі?

Тому, за даними журналу Stem Cells Magazine, підвищити кількість стовбурових клітин в організмі можна введенням в раціон продуктів, багатих на вітаміни С (червоний і зелений перець, картопля з шкірці, цитрусові, ківі, капуста, полуниця, чорна смородина) і D3 (печінка тріски і тунця, сардини, ікра, молоко, яйця, .. Збережена копія

Що відповідає за регенерацію клітин?

Регенерація м'язів виникає за рахунок м'язових стовбурових клітин-сателітів. Ці клітини розташовуються між сполучною тканиною (базальною пластинкою) та міофібрилами (м'язовими волокнами).

Які продукти корисні для кісткового мозку?

Вітамін В12 життєво необхідний здорового кісткового мозку і всього тіла, зокрема, й у хребта. Вітамін В12 міститься: у м'ясних продуктах, таких як печінка, риба, червоне м'ясо, птиця та яйця; молочних продуктах, таких як молоко, та сир; і зелені листяні овочі, такі як шпинат, капуста і броколі.

Аргументи і факти
Нервові клітини: чи можна їх відновити, як це робиться і скільки потрібно часу?

Вчені: нервові клітини можна відновити за допомогою харчових добавок

Куркумін та жирна кислота здатні звертати пошкодження тканин та відновлювати пересування у мишей із травмами спинного мозку, розповідають дослідники.

Куркумін, що входить до складу куркуми, і жирна кислота омега-3 DHA здатні звертати пошкодження тканин назад і відновлювати здатність до пересування мишей з травмами спинного мозку за рахунок впливу на нервові клітини.

Розповідає автор дослідження доктор Ленгстон Холі з Медичної школи Девіда Геффена при Університеті Каліфорнії: "У міру старіння відбувається звуження хребетного каналу, що підвищує тиск, що чиниться на спинний мозок, і травмує тканини. Операція може знизити тиск, але відновити нервові клітини і волокна не в стані".

А добавки здатні, що було підтверджено під час експериментів. Ефект вирішили перевірити на двох групах мишей зі станом, що нагадує цервікальну мієлопатію. Мієлопатія провокує біль у шиї, руці, труднощі пересування, оніміння рук і слабкість у кінцівках.

Однією групі тварин давали добавки, а друга просто сиділа на дієті, багатій на насичені жири і цукор ("західна дієта"). Через три тижні друга група стала гірше ходити, і стан постійно погіршувався. А ось перша група демонструвала добрі результати.

Також вчені досліджували спинний мозок тварин. Вони виміряли концентрацію маркерів, пов'язаних із пошкодженням клітинної мембрани, відновленням нейронів та клітинними зв'язками.

Виявилося, що тварини, які сиділи на "західній дієті", мали підвищений рівень маркера клітинного пошкодження. А ось тварини, які приймали добавки, змогли впоратися із цією проблемою. Аналогічна тенденція відзначалася і щодо інших маркерів.

Чи відновлюються нервові клітини: правда про розхожу думку

Нервові клітини – це складові елементи найскладнішого та найтаємничішого органу людини – головного мозку. Саме він формує найважливіші функції психіки, контролює процес старіння та загалом визначає індивідуальні особливості кожного з нас. Без нормальної роботи нервової системи неможливо уявити здоровий організм.Не дарма відома фраза "нервові клітини не відновлюються" лякає нас із ранніх років. Однак сучасні дослідження дозволяють інакше поглянути на цю проблему. Який процес стоїть за руйнуванням нейронів? Чи відновлюються насправді нервові клітини? Про це поговоримо у статті.

Нервові клітини не відновлюються: міф чи реальність

Щоденна загибель клітин організму, зокрема нервової системи, — це природний, можна сказати, «запрограмований» процес. У нормі людський мозок втрачає приблизно 1% нейронів. Але одна річ — стандартні для організму втрати нервових клітин, і зовсім інша — їхня неконтрольована надмірна загибель. Відбувається це не так.

Чому гинуть нервові клітини?

Головною причиною є стрес. Він негативно позначається на всіх аспектах життя та здоров'я, у тому числі на стані внутрішніх органів. Так, сучасні дослідження дозволили пов'язати дію постійного стресу з активністю генів судинної системи, а також генів, пов'язаних з відповіддю на пошкодження, та із запаленням у гіпокампі [1] Дюжикова Н. А., Даєв Є. В. Геном та стрес-реакція у тварин та людини. Екологічна генетика. Том 16. №1. 2018. URL: https://cyberleninka.ru/. В наш час повністю позбутися стресових факторів у широкому значенні цього слова неможливо. Але є поняття «дистрес» — надпоріговий подразник, який і є причиною руйнівної активації різних галузей мозку. При зіткненні зі стресором (подразник) організм дає реакцію у відповідь. Ключовим органом у її формуванні є гіпоталамус, під дією якого активізується нервова та частково ендокринна система.Гіпоталамус синтезує особливий рилізинг-гормон, що викликає, своєю чергою, секрецію адренокортикотропного гормону. Під впливом останнього стимулюється секреція кортизолу, який зазвичай вважається гормоном стресу. Дія кортизолу викликає різні фізіологічні, когнітивні та поведінкові зміни, що мають вирішальне значення для успішної адаптації до стресу. Також при стресі підскакує рівень норадреналіну, адреналіну та кількість глутамату (що володіє активуючими властивостями). Разом з тим знижується рівень ГАМК (гама-аміномасляна кислота), що надає гальмівну дію і здатну обмежувати стрес-реакцію на центральному та периферичному рівнях [2] Перфілова В. Н., Тюренков І. Н. Роль ГАМК-ергічної системи в обмеженні стресорного ушкодження міокарда. Огляди з клінічної фармакології та лікарської терапії. Том 4. 2005. URL: https://cyberleninka.ru/, допомагаючи відновлюватися до стану спокою.

Гіперзбудження нервової системи необхідне оперативної реакції на стрес і мобілізації необхідних резервів організму. Однак при хронічному стресі адаптаційний процес перетворюється на фактор патогенезу. Відбувається порушення вегетативного та гуморального балансу, що виражається у дефекті медіаторних процесів, тканинного метаболізму (порушення біологічного окислення та накопичення недоокислених сполук, пригнічення активності антиоксидантної системи, недостатність енергетичних ресурсів). Внаслідок дефіциту енергії стимулюється вільнорадикальне окислення у клітині. А це вже призводить до пошкодження основних функцій біологічних мембран, у тому числі бар'єрної та рецепторної.У результаті пошкоджуються різні тканини організму, в першу чергу нервової системи, що призводить до серйозного зниження якості життя, аж до втрати працездатності і навіть інвалідизації. [3] . Огляди з клінічної фармакології та лікарської терапії. Том 2. 2003. URL: https://cyberleninka.ru/.

Коли ресурси нейронів виснажуються, структура мембрани і рецепторів порушується, у результаті рецептори фактично перестають реагувати на гальмують імпульси. Це призводить до наростання тривоги, напруження, дратівливості та занепокоєння. Причому ці симптоми наростають навіть у тому випадку, якщо дія стресового фактора знижується.

Зверніть увагу!
Проблема здоров'я людини на сучасному етапі розвитку суспільства все частіше набуває соціального характеру. Сучасні люди створили та продовжують створювати стрес-фактори (як реальні, так і хибні). Зокрема, ЗМІ та інтернет нав'язують штучні погрози або гіпертрофують реальні. У той самий час дітей рідко навчають адекватного реагування на реальні життєві проблеми і більше розпізнавання уявних загроз. Все це перетворює на стресори безліч соціально значущих ситуацій, які підготовлена ​​до життя людина здатна вирішити досить легко [4] Даєв Е. В. Стрес, нервова система, гени та здоров'я. URL: https://cyberleninka.ru/.

Але є й добрі новини. Загибель нейронів неминуча, проте відновлюватися вони все ж таки вміють. Перше повідомлення про це з'явилося ще в 60-х роках минулого століття у відомому науковому виданні Science, де автор на прикладі головного мозку щура показав можливість нейрогенезу. Наприкінці 80-х років формування нових клітин нервової системи було виявлено у дорослих амфібій.Але чи можливо відновити нервові клітини, якщо не діляться? Виявилося, що завдяки нейрональним стовбуровим клітинам стінок шлуночків мозку це цілком можливо. Під час розвитку зародка з першої частини цих клітин формуються структури нервової системи, а друга частина чекає свого часу. Нещодавно було доведено, що такий процес можливий у людини. З цією метою було виконано сенсаційну дослідницьку роботу за участю онкологічних пацієнтів, в результаті якої у обстежуваних були виявлені нові нейрони, що виникли при розподілі стовбурових клітин [5] В. Гриневич. Нервові клітини відновлюються. URL: https://www.nkj.ru/. Крім цього, за підсумками останніх наукових досліджень виникло твердження про те, що давати початок новим клітинам можуть не тільки нейрональні стовбурові клітини, а й стовбурові клітини крові. Правда, в подальшому виявилося, що хоча відповідні клітини крові і проникають у мозок, але після цього вони зливаються з нейронами, утворюючи двоядерні клітини, а не звертаються до нових нейронів. Потім початкове ядро ​​нейрона руйнується і заміщається на "нове" ядро ​​стовбурової клітини крові [6] В. Гриневич. Нервові клітини відновлюються. URL: https://www.nkj.ru/. Сьогодні цей феномен застосовується у терапії різних нейродегенеративних патологій.

Робляться спроби пересадки нейрональних стовбурових клітин, проте повною мірою проблеми, пов'язані з можливістю такої трансплантації, не вирішені: ймовірність утворення злоякісних пухлин залишається надто високою. Тому слід пам'ятати, що організм має обмежений пул адаптаційних можливостей для захисту від стресу.Отже, слід подумати у тому, як відновлювати нервові клітини мозку безпечними і фізіологічними методами.

На замітку
В організмі людини близько 10 млрд. нервових клітин. Усі нейрони пов'язані між собою та становлять нервову систему.

Як відновити нервові клітини?

Нейрони здатні до регенерації, як і тканини організму. Відомо чимало випадків, коли люди поверталися до звичного життя після черепно-мозкових травм та інсульту. Це відбувається завдяки нейропластичності – здатності нервової тканини до структурно-функціональної перебудови, що настає після її ушкодження. На жаль, ми не можемо передбачити, скільки конкретно часу знадобиться на відновлення нервових клітин – це багато в чому залежить від індивідуальних особливостей та супутніх факторів. Відомо, що цей процес протікає досить довго і з різною швидкістю: на регенерацію нейронів впливають вік людини, спосіб її життя, довкілля. Вченим вдалося визначити чинники, здатні прискорити відновлення нервових клітин.

Що сприяє відновленню нервових клітин?

1. Навчання та мистецтво. Встановлено, що гімнастика для мозку, розвиваючі та творчі види діяльності позитивно впливають на процеси нейропластичності [7] Романчук Н. П., П'ятін В. Ф., Волобуєв А. Н. Нейропластичність: сучасні методи управління. Здоров'я та освіта у XXI столітті. URL: https://cyberleninka.ru/. Рекомендується не просто вивчати факти, а наголошувати на комплексних знаннях, наприклад вивчення нових мов або освоєння музичного інструменту.
2. Спорт. Необов'язково виснажувати себе важкими силовими тренуваннями.Однак фізична активність необхідна для стимуляції нейропластичності: так мозок ефективніше насичується киснем, покращується гемодинаміка, координація і т. д. Це чудовий варіант відновлення нервових клітин після стресу, що накопичився протягом дня чи тижня.

На замітку
Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, дорослим людям слід не менше 150–300 хвилин на тиждень присвячувати активній фізичній діяльності середньої інтенсивності з аеробним навантаженням [8] Рекомендації ВООЗ з питань фізичної активності та малорухливого способу життя. https://apps.who.int/.

1. Режим сну. Повноцінний сон перешкоджає виділенню стресових гормонів [9] Карпова Т. В. Вплив сну на організм людини. URL: https://cyberleninka.ru/, стимулює клітинні перебудови, що сприяють довготривалому запам'ятовування важливої ​​інформації [10] Чому сон зміцнює пам'ять? Наука та життя. 2014. URL: https://www.nkj.ru/, допомагає відновленню нервової системи в цілому.
2. Стовбурові клітини. Згідно з останніми даними, у центральній нервовій системі людини існує не одна популяція нейрональних стовбурових клітин, а кілька їх типів з різними властивостями, які здатні до розростання та диференціювання [11] Коржевський Д. Є. Neurogenesis and neural stem cells. URL: https://journals.eco-vector.com/ .
3. Препарати. Тривожність негативно позначається як у існуючих нервових клітинах, і утворенні нових. Бувають ситуації, коли людина з різних причин не може налагодити сон або присвячувати достатньо часу релаксуючим заходам.

Медикаменти-помічники

Чи можна відновити нервові клітини, не виконуючи рекомендації? У цьому випадку покращити ситуацію допоможуть безрецептурні лікарські препарати із безпечною дією.

«Атаракс»

Має помірний протитривожний ефект, а також має седативну, протиблювоту, антигістамінну та м-холіноблокуючу дію. Підходить для лікування розладів тривожного спектру (у тому числі при соматичних захворюваннях), психомоторного збудження, дратівливості, абстиненції у хворих на алкоголізм. Плюсом препарату є те, що він не пригнічує працездатність мозку, не викликає синдрому рикошету чи патологічної залежності. Але все ж таки засіб має ряд побічних ефектів, серед яких загальна слабкість (особливо спочатку прийому), головний біль, сухість у роті, затримка сечовипускання, проблеми зі стільцем, порушення акомодації, головний біль, запаморочення. Іноді прийому відзначається знижений тиск, тремор, прискорене серцебиття, нудота.

* Номер у Державному реєстрі лікарських засобів: П N011405/01 [12] Державний реєстр лікарських засобів. URL: https://grls.rosminzdrav.ru/.

"Адаптол"

Точного механізму дії препарату не вивчено, проте не було виявлено великої кількості небажаних реакцій. У списку побічних дій засоби алергічні прояви, зниження тиску, запаморочення, гіпотермія, диспепсія. «Адаптол» не виявляє центральних або периферичних холіноблокуючих властивостей, не має прямої снодійної дії, але посилює ефект снодійних препаратів і здатний покращувати перебіг сну, якщо він порушений. Показаний при неврозах та неврозоподібних станах, таких як дратівливість, емоційна лабільність, тривожність.

* Номер у Державному реєстрі лікарських засобів: ЛЗ-001756 [13] Державний реєстр лікарських засобів. URL: https://grls.rosminzdrav.ru/.

Для повноцінного відновлення мозку та стимуляції регенерації нервових клітин насамперед потрібні повноцінний сон, правильне харчування, спорт та відсутність хронічного стресу. Як довго відновлюватимуться нервові клітини в кожному конкретному випадку, передбачати не можна, тому краще відразу підстрахуватися: не варто перевантажувати себе справами та обов'язками, потрібно знаходити час на улюблені заняття, а у разі, якщо стало зрозуміло, що щось не так, має сенс невідкладно звернутися за допомогою до лікарів, психологів та сучасної фармакології.

Вся інформація, що стосується здоров'я та медицини, представлена ​​виключно з метою ознайомлення і не є приводом для самодіагностики або самолікування.

• 1 Дюжикова Н. А., Даєв Є. В. Геном і стрес-реакція у тварин та людини. Екологічна генетика. Том 16. № 1. 2018. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/genom-i-stress-reaktsiya-u-zhivotnyh-i-cheloveka/viewer
• 2 Перфілова В. Н., Тюренков І. Н. Роль ГАМК-ергічної системи в обмеженні стресорного ушкодження міокарда. Огляди з клінічної фармакології та лікарської терапії. Том 4. 2005. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/rol-gamk-ergicheskoy-sistemy-v-ogranichenii-stressorno-povrezhdeniya-miokarda/viewer
• 3 Хниченко Л. К., Сапронов Н. С. Стрес та його роль у розвитку патологічних процесів. Огляди з клінічної фармакології та лікарської терапії. Том 2. 2003. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/stress-i-ego-rol-v-razvitii-patologicheskih-protsessov/viewer
• 4 Даєв Є. В. Стрес, нервова система, гени та здоров'я. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/stress-nervnaya-sistema-geny-i-zdorovie/viewer
• 5,6 В. Гриневич. Нервові клітини відновлюються. URL: https://www.nkj.ru/archive/articles/4199/
• 7 Романчук Н. П., П'ятін В. Ф., Волобуєв А. Н. Нейропластичність: сучасні методи управління. Здоров'я та освіта у XXI столітті.URL: https://cyberleninka.ru/article/n/neyroplastichnost-sovremennye-metody-upravleniya/viewer
• 8 Рекомендації ВООЗ з питань фізичної активності та малорухливого способу життя. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/337001/9789240014909-ukr.pdf
• 9 Карпова Т. В. Вплив сну на організм людини. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-sna-na-organizm-cheloveka/viewer
• 10 Чому сон зміцнює пам'ять? Наука та життя. 2014. URL: https://www.nkj.ru/news/24543/
• 11 Коржевський Д. Є. Neurogenesis and neural stem cells. URL: https://journals.eco-vector.com/MAJ/article/view/10093
• 12 Державний реєстр лікарських засобів. URL: https://grls.rosminzdrav.ru/Grls_View_v2.aspx?routingGuid=b6be2277-7379-4cfe-8f64-704adbe3cb5a&t=
• 13 Державний реєстр лікарських засобів. URL: https://grls.rosminzdrav.ru/Grls_View_v2.aspx?routingGuid=7becf641-fb9c-4665-83ca-3bd631eed700&t=
• 14 Регістр лікарських засобів Росії. URL: https://www.rlsnet.ru/tn_index_id_101620.htm
• 15 Державний реєстр лікарських засобів. URL: https://grls.rosminzdrav.ru/grls.aspx?s=афобазол&m=tn

Подільських Анна Відповідальний редактор

Фахівці визнають, що психічний стан важливіший за фізичне здоров'я. Нервова система – дуже складна частина людського організму: навіть у наші дні вона вивчена лише на 5%. Вченим удалося з'ясувати, що щодня у нас утворюється кілька сотень нових нейронів, а за рік оновлюється близько 2% нервових клітин. Але чим старшою стає людина, тим повільніше відбувається відновлення. Тому літнім особливо важливо тренувати свій мозок, вирішуючи складні завдання, задіявши пам'ять і плани.

Лікування тривожного розладу: які методи застосовують у сучасній медицині

Заспокійливі засоби: види препаратів та рекомендації щодо вибору

Як самостійно прибрати тривожний стан: від медитації до медикаментів

© 2023 АТ «Аргументи та Факти» Генеральний директор Руслан Новіков. Головний редактор тижневика «Аргументи та Факти» Михайло Чкаников. Директор з розвитку цифрового напряму та нових медіа АіФ.ru Денис Халаїмов. Шеф-редактор сайту АіФ.ru Володимир Шушкін.

ЗМІ «aif.ru» зареєстровано у Федеральній службі з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій та масових комунікацій (РОСКОМНАДЗОР), реєстраційний номер Ел № ФС 77-78200 від 06 квітня 2020 р. Засновник: АТ «Аргументи та факти». Інтернет-сайт «aif.ru» функціонує за фінансової підтримки Федерального агентства з друку та масових комунікацій.

Шеф-редактор сайту: Шушкін В.С. e-mail: [email protected], тел. 8 495 783 83 57. 16+

Всі права захищені. Копіювання та використання повних матеріалів заборонено, часткове цитування можливе лише за умови гіперпосилання на сайт aif.ru.